Поетичний передзвін

Чи думали ви коли-небудь про те, що серед вас живуть вірші? Коротенькі рядочки вимовляють малюки, дзвінких пісень співає дітвора, і в ясних, таких знайомих словах, оживає наша Україна. Без віршів, без пісень, було б дуже важко жити. Поетеса добре знає своїх читачів. Народилася Лідія Олександрівна Компанієць 12 березня 1914 року у селі Новогригорівці Запорізької області, померла – в 2004 році. Між цими датами – життя тонкої поетеси, яка розуміє природу, кожну дитину, пташку та звірину. В дні Всеукраїнського тижня дитячого читання 28 березня колектив бібліотеки-філії №13 провів годину поезії Лідії Компанієць. Присутні були діти групи подовженого дня школи №14. Бібліотекарі познайомили з біографією поетеси, а діти задушевно читали вірші. Поетичні рядки Лідії Компанієць це – подорож з дітьми до школи, стежинами до річки, садка, до лісу, де багато цікавого. І читачі теж люблять природу, з душевною теплотою відносяться один до одного й до старших. Поетеса писала казки, веселі забавки: «Наловила баба щук», «Вів я чорного орла», «Напечу оладки». Дуже полюбляють діти вірші «Катя – Катерина», «Потримайся горобійку», «Вербові котики», «Мамин наказ», «Сон-дрімота», «У красу небачену, у казку», «Дощова булька». Читачі та бібліотекарі поринули у поетичний передзвін творчості Лідії Компанієць, однієї з кращих дитячих поетес України.