В цьому році святкуємо 125 років від Дня народження видатного поета Євгена Маланюка. Як добре, що зараз ми маємо чудову можливість знайомитися з його творами. Адже у радянські часи творчість «українського націоналіста» була під забороною. Насправді ж Євген Маланюк палко любив свою Україну, з якою був розлучений більшу частину свого життя. І ця любов давала йому сили творити, реалізуючись у поетичному слові та публіцистиці.
Мій ярий крик, мій біль тужавий,
випалюючи ржу і гріх
Ввійде у складники держави,
Як криця й камінь слів моїх...
Так писав поет про значення та суть своєї творчості, основною темою якої була боротьба за національну незалежність та відродження України.
Творча спадщина Євгена Маланюка величезна: в Америці опублікували його книжки «Влада» (1951), «П'ята симфонія» (1954), «Проща» (1954), «Остання весна» (1959), «Серпень» (1964), і два томи літературно-критичних і культурологічних статей «Книга спостережень» (1962, 1966 рр.). Ці книги вийшли за життя поета. Помер Євген Маланюк 16 лютого 1968 року в Нью-Йорку. А його творчі надбання стали широко відомі в Україні починаючи з 90-х років.
Маланюк Є. Єдиним сном, єдиним болем / Є. Маланюк. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 336 с.
Маланюк Є. Нотатники 1936-1968 / Є. Маланюк. – Київ: Темпора, 2008. – 336 с.
Маланюк Є. Вибрані твори / Є. Маланюк. – Київ: Смолоскип, 2017. – 872 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар